 |
Електромагнітне випромінювання, як складова частина оточуючого нас середовища
Вернадський В.І. - український вчений зі світовим ім'ям, вважав, що "все живе на Землі збирає всюди з небесних просторів безмірну кількість випромінювань, з яких видимі для нас світлові складають мізерну частину".
В електромагнітних хвилях (ЕМХ), як матеріальній субстанції, є один суттєвий недолік: їх не можна торкнутися, відчути на слух і запах, побачити (лише у видимій частині оптичного діапазону ЕМ-хвилі дають змогу людині бачити, орієнтуватися в просторі, захоплюватися навколишнім світом).
Життя на Землі було б неможливе без електромагнітного випромінювання Сонця. Все живе, в тому числі і людина, зобов'язані своїм походженням і підтримкою процесів життєдіяльності якраз електромагнітному випромінюванню цього світила.
Іншими природними джерелами електромагнітних хвиль, крім Сонця, є слабке випромінювання від інших небесних світил, віддзеркалення сонячного світла Місяцем, земними покривами і атмосферою.
Окрім природних випромінювань, існує велика кількість антропогенних (зумовлених людською діяльністю), джерел електромагнітних полів (ЕМП). Значний внесок в електромагнітний фон Землі роблять передавальні пристрої – радіотехнічні об’єкти.
Радіотехнічний об’єкт (далі - РТО) – це окремий радіоелектронний засіб або комплекс, що складається із радіоелектронних засобів та допоміжного обладнання, є джерелом електромагнітного випромінювання і призначений для здійснення завдань відповідної служби радіозв'язку (радіолокаційні станції, станції мобільного зв’язку, телерадіопередавальні центри та ін.).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. №391 спостереження за рівнями неіонізуючого випромінювання у місцях проживання і відпочинку населення покладається на МОЗ. Заходи щодо захисту населення повинні виконувати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, окремі громадяни.
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за джерелами неіонізуючого випромінювання здійснюється за наказом МОЗ від 1 серпня 1996 р. № 239 "Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань". Зазначені норми поширюються на радіо-, телевізійні і радіолокаційні станції різного призначення, а також на лінії електропередачі та електричні підстанції. Ці документи містять гігієнічні нормативи електромагнітних випромінювань різних частотних діапазонів для населення, а також гігієнічні вимоги до розміщення та експлуатації джерел неіонізуючого випромінювання і є обов’язковими для виконання на всій території України.
Вказаними Державними санітарними нормами, з метою захисту населення від впливу ЕМП, яке створюють РТО, встановлюється санітарно-захисні зони і зони обмеження забудови.
Санітарно-захисною зоною вважається територія, де на висоті до 2 м від поверхні землі перевищується гранично допустимі рівні ЕМП (в нашому випадку 2,5 мкВт/см2).
Зоною обмеження забудови вважається територія, де на висоті понад 2 м від поверхні Землі перевищуються ГДР.
Планування та забудова в місцях розміщення діючих РТО повинні здійснюватись з урахуванням меж санітарно-захисної зони і зони обмеження забудови, а в районі проектованих РТО, та таких РТО, що реконструюються з урахуванням меж цих зон, встановлених у затвердженому проекті будівництва або реконструкції РТО.
Контроль за рівнями електромагнітного випромінювання в населених пунктах, розрахунок меж санітарно-захисних зон і зон обмеження забудови проводяться за методиками, затвердженими МОЗ. Згідно з вимогами Державних санітарних норм і правил захисту населення від електромагнітних випромінювань кожен радіотехнічний об’єкт, що випромінює в довкілля електромагнітну енергію, повинен мати санітарний паспорт, який видається установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби. Поточний нагляд за рівнями електромагнітного випромінювання здійснюється державною санітарно-епідеміологічною службою.
Головним документом, що дає право на експлуатацію радіотехнічного об'єкта є санітарний паспорт. У разі відхилення від санітарних вимог проводиться робота з приведення об'єкту до належних експлуатаційних параметрів: зменшення потужності, збільшення висоти розташування, зміна направленості антени. В іншому випадку об'єкт закривається.
Санітарний паспорт – це документ, який засвідчує відповідність радіотехнічного об’єкта медичним вимогам безпеки для здоров’я і життя людини та надає право виводити радіотехнічний об’єкт в загально-технологічний режим експлуатації.
Серед об'єктів, які контролюються, можна виділити базові станції на дахах будинків. Згідно санітарних норм і правил щодо захисту населення від електромагнітних випромінювань, дозволяється розміщення радіотехнічних об'єктів на дахах будинків за умови, що граничне допустимий рівень напруженості магнітного поля не перевищує 2,5 мікровата на квадратний сантиметр. Як показує практика, при розміщенні антен на висоті 6-8 м над дахом, нормативні параметри на останньому поверсі не порушуються. Це свідчить про безпідставність хвилювання мешканців, яке інколи зустрічається.
Сьогодні в Україні налічується вже більш ніж 51 млн абонентів різних мобільних операторів. Рівень проникнення мобільного зв’язку складає близько 108%. За 10 років користування мобільним зв’язком кількість абонентів збільшилась в 1000 разів у порівнянні з 1997 роком. Мобільні телефони стали основним засобом комунікації і невід’ємною складовою нашого життя.
Робота мобільного зв’язку забезпечується розвинутою мережею базових станцій (фіксованих антен), які передають інформацію на комутаційні центри за допомогою радіочастотних сигналів (РЧ-сигнали). З метою забезпечення підвищення якості мобільного зв’язку оператори збільшують кількість базових станцій та здійснюють їх постійне переоснащення відповідно до найновітніших технологічних розробок галузі. Факт наявності значної кількості радіо технічних об’єктів подекуди викликає занепокоєння можливим впливом радіосигналів на здоров’я користувачів.
Дане питання вже давно знаходиться під пильним наглядом світової спільноти. У світі за останнє десятиріччя було проведено кількасот досліджень радіочастотних електромагнітних полів, зокрема наслідків впливу сигналів мобільних пристроїв та мережевих елементів на людину.
У результаті проведених досліджень Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно визнала: «Жодна з проведених останнім часом експертиз не підтвердила, що РЧ-поля, створювані мобільними телефонами або базовими станціями, негативно позначаються на здоров’ї людей» (http://www.who.int/topics/cellular_phone/ru).
Важливо також знати, що в Україні діють одні з найжорсткіших у світі норм безпеки рівня електромагнітного випромінювання для елементів мережі мобільного зв’язку. Встановлені в Україні максимальні допустимі рівні випромінювання значно нижчі за допустимий рівень впливу РЧ-сигналів радіо та телевізійних передатчиків, деяких інших побутових приладів (наприклад, СВЧ-печей).
Гранично допустимі рівні електромагнітного випромінювання:
Україна — 2,5 мкВт/см2
Росія — 10 мкВт/см2
Скандинавія — 100 мкВт/см2
Угорщина — 10 мкВт/см2
|
Apr.30
